неділя, 28 червня 2015 р.

Дві хвилини до смерті

Ефект метелика — термін у природничих науках,
що позначає властивість деяких хаотичних систем.
Незначний вплив на систему може мати великі
і непередбачувані ефекти де-небудь
в іншому місці і в інший час.
.......
- Прийшла все-таки?
- Угу.
Смерть всілась на край ліжка і подивилася на завалену ліками тумбочку. Стандартний набір: розжарена лампа - світила всю ніч безперервно, купа різноманітних таблеток, горня давно остиглого чаю і книга із закладкою.
Старий дивився на Смерть спокійно, без страху. Він давно її чекав.
- Скільки мені ще?
- Дві хвилини.
- А я в памперси тільки що налюрив.
Смерть засміялася, вишкіривши свій оскал гнилих, жовтих зубів, в порожніх очницях блиснув зелений вогник.
- Люблю гумористів.
Знову повисла мовчанка. Секунди текли жахливо повільно, здавалося, що годинник зупинився.
- Смерть, можна тобі задати питання?
- Валяй.
- В чому сенс життя?
Смерть хмикнула. Зазвичай запитували: «Що буде далі?». Нікого вже не цікавило життя, яке вона забирала.
- Ти філософ?
- Ні. Я все життя пропрацював учителем. І завжди задавався цим питанням. У чому ж мій сенс життя? Народився у мене син. Думав, ось він - мій сенс життя! Сенс життя в продовженні життя! І ти його забрала у вісімнадцять.
Старий говорив спокійно, спогади про давно померлого сина вже не рвали душу, біль пішов.
- Я це витерпів. Було важко, але пережив. Я вирішив, що сенс життя в коханні. Люба. Любов моя. Не змогла зі мною жити після смерті сина, і моя любов їй була не потрібна. Ми ж могли ще завести дітей, але ні. Пішла до іншого.
Смерть хмикнула. Звична справа, скільки раз вона вже чула таке.
- І тоді я вирішив, що сенс життя в моєму покликанні. Я вчив дітей. Я повністю віддався роботі. Вкладав у їх уми все, що знав сам, віддавався весь їм без залишку. Безсонні ночі заради того, щоб донести їм більше, ніж може дати школа. Стільки осіб я осяяв натхненням, скільки ясних очей горіли, слухаючи мене годинами. І що вийшло?
- Що? - мимоволі запитала Смерть.
- Та нічого! У кращому випадку сірі клерки, та балакучі менеджери. Ті ж, у яких я бачив майбутніх великих людей стали зовсім нікчемними. Покидьками. Прийшов до мене якось Андрій Васнєцов. Адже улюбленцем моїм був. Прийшов п'яним злиднем на День Вчителя. І каже: «Даремно ви все це робили, Сан Санич. Даремно». У мене в той момент серце зупинилось. Більше половини життя поклав даремно. Не залишив після себе нічого. Нічого!
Стрілка годинника дуже повільно, але повзла. Минуло півтори хвилини. Смерть піднялася з ліжка.
- Так у чому ж сенс життя? Скажи, може не даремно я таки прожив це життя і лежу зараз ось тут в памперсах?
- Пам'ятаєш в сьомому класі Яну Смирнову?
Старий наморщив лоба, намагаючись пригадати.
- Руда така?
- Так. Правда померла вже давно.
- Пам'ятаю.
- Пам'ятаєш ти їй підніжку підставив і вона з усього маху пролетіла, та приземлилась просто обличчям в купу собачого лайна?
Старому не сподобалися такі спогади.
- Нерозумною дитиною був. Діти бувають жорстокі.
- Неважливо. Її ще стали обзивати «Янка-гімнянка» і їй довелося перевестися через це в  іншу школу.
- І?
- Все. Оце і є весь твій сенс життя. Ти виконав своє призначення.
Старий охнув і затрясся.
- Як так? - сухо запитав він.
- Вона народила велику людину, політика, який увійде навіки в історію. Ти ж був лише пазлом мозаїки. Як і більшість людей. Просто пазли. Не більше.
- Ні. Не вірю ... Як же так ...
Смерть не стала слухати старого і змахнула над ним косою. Сіра субстанція душі покинула старе тіло, піднявшись до стелі і розсипавшись невидимим попелом.
- Ось так. - сказала Смерть і закинувши косу на плече вийшла з кімнати.
У кімнаті запахло сечею......

via

середа, 24 червня 2015 р.

Samsung GALAXY A3 теперка мій

Щось якось ну вже дуже давно я востаннє купував собі новий телефон. Мій девайс встиг сильно зістаритись як технологічно, так і морально. Якість відеозйомки нікудишня. Акамулятор ледь живий. Багато сервісів, як то Skype чи flickr не фуричать взагалі ... А тут ще недавно Microsoft "порадував" - практично головна конкурентна перевага - глибока інтеграція у Facebook припиняється.

Прийшов час на зміни, ну і взагалі - Abwechslung muß sein ©

Після досить тривалих мучітєльних пошуків, порівнянь пропозицій на ринку, перегляду десятків ріжних відеооглядів на YouTube і певних вагань я таки вирішив змінити платформу з Windows на Android. 10 років від придбання першого девайсу на вінді - Motorola MPx200 - пролетіли дуже швидко, багато чого помінялось з того часу. Андрійко на сьогодні став досить збалансованою операційкою, а дрібномягкі вже не вперше кидають своїх прихильників, пояснюючи це таким собі терміном "життєвий цикл виробу" чи як його там ....

Одним словом, на днях я прикупив собі Samsung GALAXY A3, напевне один з найтонших смартфонів на ринку. А ще і під акцію попав, то після оплати повної вартості (блін, ну і ціни нині в гривнях - то капЕць!) мені повернули 400₴ картками поповнення Київстар. Дрібничка, а приємно. І ніхто не скаже, що маґазин демпінгує чи занижує рекомендовані виробником ціни.

Так як я вже понад рік юзаю планшет на андроїді, налаштування і звикання до новинки не зайняло надто багато часу, а після введення свого облікового запису Google всі програми в один момент заінсталювались, дублюючи практично мої вподобання. Єдине - треба звикнути до його габаритів і ваги. Він такиииий тонкий і легкий :)

* * *
Ну а що робити з ветераном? Йому також знайдеться застосунок - буде далі служити. Але теперка яко настільний годинник/будильник. Ну і як інтернет-радіо можна далі по WiFi ганяти, підключивши до будь-якого підсилювача, tunein на ньому на щастя досі добре грає, хібащо Громадське радіо чомусь видає помилку. Але решта станцій працює без проблем.

пʼятниця, 12 червня 2015 р.

120 кілометрів

Львів - Івано-Франківськ....

120 кілометрів. 3,5 години їде маршрутка. 3,5!!! Середня швидкість 35 км/год. 35, Карл! - Можна поставити сумку в багажник? - Шо? Нема багажника, там запаска і мої інструменти. - Можна без квитка їхати? - Станьте там за шлагбаумом і приготуйте 60 грн. - Вибачте, в мене квиток на це місце. - Та то не по місцях всі сидять, сядьте де бачите. - Я хочу на своє місце. - То шо має весь автобус зара пересідати, бо у вас на це місце квиток? - Дівчата, шо то у вас за квитки без місця, де ви їх взяли? - В касі. - Курва, в тій касі продають шо попало, ідіть коло мене сядете на мотор. Нема рєду. - Водій, а де у вас місця вказані? - Ади гендово на цінниках написано зверху. Шо не видиш?... Поїхали. Пилюка, бруд. Навалений з самого ранку вуйко з запахом часника і перегару на весь автобус висить на поручні в майці-сіточці. Волосся з під пах гордо розвівається вітерцем з вікна. - мужчина, не упадите на меня и не дишите. - адиии, ненза їка, москалиииха. - я полтавська дівчина, я можу і украінською. Не дихайте на мене перегаром, а краще оберніться в інший бік... Бібрка. Душно. Відкрийте вікно. Заплямовані штори літають по салону, а одна вилітає через вікно і б'ється на ходу по склу зовні. Вітрильник. Закрийте вікно, мені дує. Душно, відкрийте люк. Дує, закрийте люк. Душно, відкрийте. Дує, закрийте. Жіночко, не дує в таксі. - ото в таксі, будеш собі відкривати. Група поляків з рюкзаками, які невідомо як попали сюди, збентежено-наляканими очима спостерігають за цим дійством і весело підстрибують на горбах того, що в нашій країні називається дорогою. Рогатин. Водій пропав. 20 хвилин. Де був? Я їв у кафе "Автомобіліст". А ти де спішиш так?.. Народу тьма. Сир молоко сметана. Станьте коло ринку. Станьте коло клубу, станьте коло стовпа, станьте коло повороту. Та ж пройдіть взад, там вільно. Та ж не пхайтесь, та ж заберіть свої сумки, та ж я з дитиною. Шеф, а стань десь, пивко тисне мене... Асфальт закінчився. Кілометр грунтовки почався. Шо? Кілометр грунтовки на трасі, яка сполучає два обласні центри. Кілометр грунтовки. Грунтовки, Карл! Поляки знімають на телефон. Пся крев, то заєбішьчє. Асфальт повернувся. Зустрічна легковушка обїжджає яму на своїй смузі і виїжджає нам назустріч.Жінка біля водія кричить. Розминулись. Вже сміються. Хаха. Це смішно, дійсно. У водія ж на панелі іконки. Ніяких ДТП! Галич. На зупинці люди чекають на маршрутку. Серед них жінка із залізним хрестом майже свого зросту. Жінка в чорному, в чорній хустині з хрестом чекає на маршрутку. Моторошна картина, як з кіно... Наш Еталон майже у Франківську. Хороша назва для маршруточки. Еталон транспортних перевезень, еталон сервісу, еталон чистоти, еталон комфорту, еталон швидкості. Табличка "Івано-Франківськ", над нею євросоюзні зірочки. Не забуваймо, що ми Європа. Не забуваймо .....

неділя, 7 червня 2015 р.

NASA розробляє пристрій деформації простору: ворп-двигун

Гарольд Уайт, фізик NASA

Команда NASA під керівництвом Гарольда Уайта (Dr. Harold “Sonny” White) вже кілька років розробляє двигун деформації простору, котрий згідно розрахунків буде здатний переміщати об'єкти швидше за швидкість світла. За допомогою нього вчені мають намір подолати 4,3 світлових роки, що віддаляють нас від найближчої зірки Альфа Центавра (Alpha Centauri), за два тижні. 


Запропонована вченим-фізиком NASA концепція виявилась дотепним переосмисленням концепції приводу Алькуб'єрре (Alcubierre Drive), і в кінцевому підсумку може призвести до створення двигуна, який транспортуватиме космічний корабель до найближчої зірки протягом декількох тижнів - не порушуючи законів фізики.

Ідея двигуна прийшла в голову Уайта, коли він аналізував чудове рівняння, сформульоване фізиком Міґелем Алькуб'єрре (Prof. Miguel Alcubierre). У своїй роботі у 1994 р. під назвою «Ворп-двигун: високошвидкісні подорожі в загальній теорії відносності» ("The Warp Drive: Hyper-Fast Travel Within General Relativity"), Алькуб'єрре запропонував механізм, за допомогою якого простір-час може бути «деформовано» як попереду, так і позаду космічного корабля. По суті справи, якщо порожній простір позаду зорельота буде швидко розширюватися, а попереду стискатися, то це буде штовхати корабель в поступальному напрямку. Пасажири будуть сприймати це як рух, незважаючи на повну відсутність прискорення.

З точки зору механіки двигуна, об'єкт у вигляді сфероїда буде розміщуватися між двома областями простору-часу з різними властивостями. При цьому ніщо локально не перевищує швидкість світла, а простір може розширюватися і стискатися на будь-якій швидкості.

Тим не менш, простір-час досить жорсткий, тому створення ефектів розширення і стиснення потребують багато енергії для подолання міжзоряних відстаней за розумні часові періоди. Ідея Уайта полягає в зміні геометрії самого двигуна деформації - він відкоригував форму кільця Алькуб'єрре, яка оточувала сфероїд, зробивши його товстішим і гнучкішим.

Новий підхід може значно зменшити необхідну кількість екзотичної матерії.

Основою двигуна стане модифікований інтерферометр Майкельсона-Морлі (Michelson-Morley interferometer), який дозволяє виміряти мікроскопічні збурення в просторі-часі.

Уайт і його колеги спробують зімітувати оптимальний диск Алькуб'єрре в мініатюрі, використовуючи лазери для збурення простору-часу з частотою в 10 мільйонів герц.

Уайт вказує, що фізичні сили, що виникають від квантованого поля, можуть представляти життєздатний підхід і після цих експериментів NASA зможе перейти від вирішення теоретичних завдань до практичних.

пʼятниця, 5 червня 2015 р.

Соціальна роль фантастики в умовах уповільнення темпів технологічного розвитку

Як відомо, без погляду в майбутнє та без моделей майбутнього – неможливо побудувати нічого нового. Надання сенсів, втім, не є лише прерогативою науковців, але й мислителів з широкого кола різних сфер людської діяльності.

Фантастика — є і залишається криївкою утопістів, невичерпним резервуаром технологічних, наукових, та філософських ідей, які як потенціальна енергія накопичуються під час швидкого розвитку суспільства, для того щоб у момент сповільнення темпів соціального та технологічного прогресу могла бути використана для наступного періоду швидкого розвитку суспільства.

Фантастика – це наші нереалізовані мрії, те саме гріновське «несбывшееся» біля розмитих та туманних громадь якого ми пропливали в останні 30-40 років. Це – задзеркалля теперішньої Реальності, Інобуття наших надій.

Фантастика – це, в тому числі, наші остороги, це попередження, це смертельна загадка. Це загадковий та зловісний Сфінкс можливого Майбутнього.

Суспільство можна виміряти не лише за допомогою соцопитувань але й фантастикою, так би мовити «лінійкою фантастики», якщо накинути на людський соціум примхливу сітку координат. Соціальна роль фантастики у тому що рух суспільства завжди є рухом в тих координатах, які вже накинули для нього фантастичні сюжети та ідеї.